Центр соціально-духовної адаптації для випускників інтернатів

Впродовж останніх десяти років ми з дружиною намагаємось впливати своєю любов’ю на вихованців шкіл-інтернатів у Рівненській області, використовуючи багаторічний педагогічний досвід. За цей період, особливо за останні роки, значно покращились побутові умови для дітей в інтернатах, стало калорійнішим харчування, непогано обладнані спортивно-ігрові майданчики. Однак залишається невирішеною одна проблема, яка прогресує з року в рік та стосується переважної більшості дітей – випускник інтернату після завершення навчання не має де жити. Справа в тому, що ці діти або круглі сироти, або соціальні сироти (батьки яких знаходяться у місцях позбавлення волі, є алкогольно - чи наркозалежними).

В 2005 році ми прийняли рішення взяти опіку над такими дітьми. Планували, що діти будуть навчатися в професійних навчальних закладах, проживати в гуртожитках цих закладів, а ми будемо їх підтримувати морально та матеріально. Та скоро ми зрозуміли, що вони зовсім неготові до самостійного життя у гуртожитку, тому що всю побутову роботу за них в інтернаті виконував обслуговуючий персонал. Тому, в 2005 році, ми прийняли у нашу сім’ю чотирьох молодих хлопців, а у 2006 до них приєднались ще троє. У 2007 році ми запросили ще трьох дітей.

У вересні 2007 року наша сім’я отримала особливе благословення – ми переїхали з квартири у будинок, придбаний МГО «Надія – людям», де власними зусиллями зробили ремонт та проживаємо сьогодні.

2008 рік став для нас особливим. Влітку відбувся перший випуск п’яти дітей з нашого дому у самостійне життя у зв’язку з закінченням ними навчання в професійному ліцеї. Звичайно, були труднощі, пов’язані з їхнім працевлаштуванням та пошуком житла для подальшого проживання, але тепер вони стали здатними потурбуватись про себе. А вже у вересні 2008 року нашу сім’ю знову поповнили шестеро нових юнаків з інтернатів Рівненської області.

Двоє юнаків з нашої сім’ї продовжили навчання після професійного ліцею в Національному університеті «Острозька академія».

У вихідні дні діти разом з нашим молодшим сином відвідують інтернати. Вони організовують для  вихованців спортивні змагання та читають з бажаючими Боже Слово.